неділя, 3 січня 2016 р.

«Пенсія та пенсійна реформа» думки громадян.



Днями натрапила на цікаве опитування щодо пенсій українських громадян (http://www.malecha.org.ua/forum/index.php?showtopic=26416).
Відповіді, як на мене очевидні, але аналізую по черзі :
Чи задумувались ви про власну пенсію?
                    так (51 голосів [77.27%])
                    ні (5 голосів [7.58%])
                    та щось пролітали думки, але жену їх, бо мені ще рано (10 голосів [15.15%])
Результати очевидні, звичайно, ми думаємо про власну пенсію і старість (77,27 %), і як правило з віком такі думки стають усе нав’язливіші, але варто нагадати, що середній вік життя в Україні – 69,1 рік, тому не кожному прийдеться стикнутись із цією проблемою, особливо, якщо враховувати зростання смертності у останні роки (загальний коефіцієнт природного скорочення населення на 1000 осіб у 2013 році становив -3,5, у 2014 році - -3,9, а за січень-квітень 2015 року - -5,9!!!), див. рис. 1.


Рис. 1. Рівень природного приросту на 1000 осіб у 2010-2015рр.
Чи вірите ви у те, що держава вас повністю забезпечить?
                    так (1 голосів [1.52%])
                    ні (63 голосів [95.45%])
                    а хіба є інший вихід? (2 голосів [3.03%])
Звичайно також, що ми не віримо у забезпечення держави, бо загалом рівень довіри до влади у нас дуже низький. Відповідно, громадяни не вірять у здатність держави забезпечити їхню старість.
Зокрема, згідно опитувань та даних 24 телеканалу новин : теперішню владу в усіх її діях підтримує лише 1% громадян України - це найгірший показник довіри за усю історію незалежності. Найбільше українці зневірились в Кабінеті Міністрів (незадовільна робота – 68,0 %), більше половини українців, 51%, не підтримують політику гаранта Конституції. Загалом, 31% опитаних вкрай незадоволені діями чинної влади на усіх рівнях.
Чи думали ви про те, щоб забезпечити свою старість через недержавні програми?
                    так, переглядали кілька варіантів (19 голосів [28.79%])
                    так, я вже маю договір недержавного пенсійного страхування (2 голосів [3.03%])
                    не вважаю за потрібне (3 голосів [4.55%])
                    ні, але після спілкування в цій темі вже хочу поцікавитись (24 голосів [36.36%])
                    ні, мене не влаштовує те, що зараз пропонують в Україні (18 голосів [27.27%])


І це теж очевидно.
Негативними тенденціями розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні можемо визначити наступні:
По-перше, недостатня довіра громадян до системи недержавного пенсійного забезпечення.
По-друге, недостатній розмір активів системи недержавного пенсійного забезпечення.
По-третє, нестабільність процесів на фінансових ринках, що утруднює інвестування пенсійних коштів.
По-четверте, недостатньо розвинутий та ефективний сектор страхування тощо.
Серед аналізованого нами комплексу показників найбільше на рівень розвитку недержавного пенсійного забезпечення впливають наступні: середньомісячна заробітна плата 0,98; кількість наявного населення 0,95; загальні активи страхових компаній 0,93; загальні активи кредитних установ 0,91; кількість зареєстрованих безробітних 0,77; обсяг наданих послуг фінансових компаній 0,77; рівень інвестиційного доходу 0,76; пенсійні виплати 0,76; обсяг виданих кредитів 0,72; обсяг виданих кредитів (-0,66); доходи, одержані від власності 0,64; сальдо експорту-імпорту товарів (-0,60); розмір тіньової економіки за методикою Міністерства економіки України 0,93; розмір тіньової економіки за методикою Державного комітету статистики 0,79.

 
Рис. 2. Сіткова діаграма впливу найбільш значимих факторів із груп “ринок праці та доходи громадян”,“розвиток тіньового сектору економіки” – на розвиток недержавного пенсійного забезпечення

Рис. 3. Сіткова діаграма впливу найбільш значимих факторів із груп “розвиток фінансового та інвестиційного сектору”,“фінансова привабливість НПФ” – на розвиток недержавного пенсійного забезпечення.
Основними перешкодами становлення недержавного пенсійного забезпечення вважаємо наступні:
Недостатня фінансова стабільність та фінансова привабливість НПФ.
Недостатньо ефективна робота фінансового та інвестиційного сектору (недостатня залученість іноземних інвестицій у діяльність НПФ).
Підвищений рівень безробіття, низькі доходи громадян та зменшення кількості працездатного населення.
Значні обсяги тіньового сектору економіки, які не стимулюють здійснення інвестиційних вкладень в активи НПФ.
Недостатній рівень соціально-економічного розвитку країни.
Низький ступінь стимулювання та підтримки, з боку держави недержавного пенсійного забезпечення, зокрема – у сфері гарантування внесків громадян та пропагування даного виду забезпечення.
Невідлагоджений механізм пільгового оподаткування в системі недержавного пенсійного забезпечення, для стимулювання залучення інвесторів.
Низький рівень довіри громадян на отримання коштів після завершення терміну формування пенсійних внесків. Перспективними напрямами досліджень, у цьому сенсі, будуть розробки системи організації та контролю діяльності недержавної пенсійної системи, забезпечення ефективності її функціонування, підвищення потенціалу НПФ.
Як ви вважаєте, чи вистачатиме вам державної пенсії на звичний рівень життя?
                    так, повністю (1 голосів [1.52%])
                    прийдеться затягнути паски, але що ж поробиш... (5 голосів [7.58%])
                    ні, буде дуже важко (30 голосів [45.45%])
                    ні, але я матиму додатково недержавну пенсію (8 голосів [12.12%])
                    ні, доведеться продовжувати працювати доки будуть сили (20 голосів [30.30%])
                    ні, але діти допомагатимуть (2 голосів [3.03%])
Ну відповіді на це – не коментуватиму, зрозуміло, що при величезному рівні інфляції та низькому пенсійному забезпечення пенсійних коштів – достатньо апріорі не може бути.
І наостанок, «Чи вся ваша зарплата, яку ви отримуєте, є офіційною»?
                    так, на всі 100% (33 голосів [50.00%])
                    частково (17 голосів [25.76%])
                    я не маю зараз доходів (16 голосів [24.24%])
Відповіді користувачів, як на мене трішки неправдиві, бо статистика, навіть державна говорить про інше. Щодо неофіційної зарплати, звичайно, є різні дані щодо її відсоткового отримання, але навіть у Мінекономрозвитку вона доволі песимістична. До прикладу, за їх розрахунками, рівень тіньової економіки у 3м.2015 року досягнув 47,0 %, що більше від попереднього періоду 2014 року – на 5,0 %.


Рис. 4. Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні (у % від обсягу офіційного ВВП) і темпи приросту/зниження рівня реального ВВП (у % до відповідного періоду попереднього року)
І на жаль сьогодні немає позитивних сигналів для виходу економіки та заробітних плат з тіні, а отже, проблема надалі існуватиме.

Немає коментарів:

Дописати коментар