У присутності президента Петра Порошенка,
прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та голови Верховної Ради Володимира Гройсмана
було презентовано два варіанти моделі оподаткування, за якою українці будуть
сплачувати податки вже з 1 січня 2016 року.
Свої варіанти податкової реформи представили
Міністерство фінансів та Комітет Верховної ради з питань податкової та митної
політики. Проект Мінфіну очікувано виявився більше консервативним, проект
нардепів – дещо більш радикальним. Перший вчора презентувала міністр фінансів
Наталії Яресько, другий – голова Комітету Ніна Южаніна. У засіданні також брали
участь представники громадських платформ (Нова країна та РПР), чий проект,
третій, передбачає найбільшу лібералізацію. Проте їм не надали можливості презентувати
свій варіант податкової моделі.
Модель Мінфіну, як засвідчила
презентація міністра Яресько, передбачає, що чотири ключові податки – ЄСВ,
ПДФО, ПДВ та ПнПП – мають бути встановлені на однаковому рівні 20%. Її
пропозицію вже так і охрестили –"20-20-20-20". Тобто на рівні 20%
буде зафіксовано ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ), який наразі складає
36% - 40% плюс 3,6%; податку на прибутки фізосіб (ПДФО) (наразі діють ставки
15% та 20% - для прибутку понад 12,57 тыс. грн, тобто 10 мінімальних зарплат),
податку на прибуток (зараз 18%) та ПДВ (зараз 20%, для ліків – 7%). Основне кризове питання українського
податкового законодавства – навантаження на фонд оплати праці – пропонують
вирішити об’єднанням ЄСВ і ПДФО з 2018 року.[1] http://nv.ua/ukr/publications/dovgoochikuvana-podatkova-reforma-na-rozsud-predstavleno-dvi-modeli---infografika-67087.html
Альтернативна пропозиція, яку
готували парламентарі, була представлена вперше. Южаніна, яка її представляла,
пропонує знизити ставку податку на прибуток з 18% до 15%, ставку ПДВ – до 15%,
по ПДФО впровадити ставку 10% з першої гривні (без неоподатковуваного
мінімуму), та по ЄСВ - ввести єдину ставку у розмірі 20%.Як зазначила
виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко, обидві
моделі не дуже сильно відрізнялися у тому, що стосується базових засад. І
Міністерство фінансів, і парламентський комітет схиляються до думки, що
податкова система має бути простою, справедливо, рівною для всіх, такою що
враховує і інтереси суспільства, і держави.[1]
Обидві моделі не передбачають
радикальної зміни спрощеної системи. Концепції передбачають, що спрощена система
оподаткування має слугувати тільки інтересам мікро та малого бізнесу, щоб
великий бізнес не користувався нею для оптимізації оподаткування. Модель
Южаніною містить більш популярні серед бізнесу пропозиції стосовно спрощеної
системи, тоді як Мінфін пропонує поступовий перехід до збільшення оподаткування
спрощенців. Проте пропонована
комітетом ВР податкова реформа істотно більш радикальна, ніж розроблений
Мінфіном варіант. Зокрема, передбачається зниження податку на доходи
фізичних осіб до 10%, податку на додану вартість – до 15%, єдиного соціального
внеску – до 20%, а також перехід до податку на розподілений прибуток за ставкою
15%. Стосовно спрощеної
системи оподаткування проект передбачає в першій і другій групі збереження без змін
базових елементів. У третій групі - зниження
максимального річного обороту з 20 млн грн до 5 млн грн з підвищенням ставки
податку з 4% до 10% протягом трьох років: на 2 процентних пункти щорічно.
Критеріями віднесення до четвертої групи для сільгоспвиробників пропонуються
річний оборот до 100 млн грн і площа земель в обробітку до 3000 га [2] https://news.dtkt.ua/ua/taxation/pdv/36016 .
Проблемою цього документу
можна вважати, що він не усуває проблему «тіньових схем»: переведення в
готівку, як і раніше, залишається для бізнесу вигідним, а ДФС отримує ще більше
важелів тиску на бізнес. Запропонований проект несе лише поверхневі й технічні зміни, які не вплинуть на взаємовідносини
платників податків та держави кардинально. Цей
проект дає можливість зрозуміти, що пропонується зберегти
жорсткий фінансовий контроль і підхід у роботі з платниками податків. Законопроект надає більше повноваження ДФС, нова служба фінансових розслідувань буде значно потужніша
організаційно, та отримає більше можливостей для контролю
за підприємцями. Проте в законопроекті не пропонується жодних кроків
щодо зменшення кількості податкових скарг і конфліктів. Проте процедура адміністративного оскарження буде більш жорсткішою, а саме для платників податків.
