ЗОРЯНА БУРИК: Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва

15 травня Львівська обласна рада схвалила Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва Львівської області до 2020 року

Львівська облрада підтримала Стратегію розвитку МСП, розроблену експертами Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках проекту USAID Ukraine - USAID Україна "Лідерство в економічному врядуванні".

Для напрацювання проекту Стратегії була створена робоча група, що працювала більше одного року. За результатами роботи групи було здійснено громадське обговорення проекту документу http://dede.com.ua/kyiv/Diskusiia-Regionalna-strategiia-rozvitku-MSP-Lvivs/

Стратегія спрямована на реалізацію таких завдань:

- Зробити сприяння розвитку суб’єктів малого та середнього підприємництва (далі – МСП) постійною, послідовною та комплексною політикою на обласному рівні: йдеться про перехід від окремих дій до розробки та «запуску» повноцінної політики сприяння розвитку та функціонування МСП та про її гармонізацію з іншими політиками регіону.

- Забезпечити узгодження та координацію дій органів влади на регіональному (місцевому) рівні та ефективне використання наявних фінансових та інших ресурсів.

- Визначити систему принципів, на яких повинні будуватися відповідні рішення органів місцевої влади, у частині, що стосується розвитку та функціонування МСП, із метою залучення коштів міжнародної технічної допомоги та інвесторів (як вітчизняних, так й іноземних) для розвитку МСП та ефективного використання цих коштів.

- Сприяти конструктивному діалогу влади та суб’єктів господарської діяльності з питань розвитку й функціонування МСП.

- Забезпечити спадковість та послідовність регіональної політики щодо розвитку МСП у середньостроковому й довгостроковому планах.

- Визначити «регуляторні орієнтири» для бізнесу, що сприятимуть підвищенню рівня прозорості регіональної політики розвитку МСП. Текст документу можна побачити за лінком https://www.slideshare.net/IER_Kyiv/2020-82582528

Зоряна Бурик

Бурик З.М. ~ Зоряна Бурик: Куди зникає промисловість

Куди зникає промисловість ?

Львівщина завжди характеризувалась великою кількістю промислових міст. Це і не дивно, зараз кількість промислових підприємств в регіоні налічує 2624 од. Але не завжди так було… у 2010р. їх було 3215 од, а раніше  іще більше… Що ж відбувається із нашою промисловістю ? А головне : що робити із цим усім далі …?

Візьмемо до прикладу колишній обласний центр – Дрогобич, який є другим після м. Львова промисловим центром регіону.

Ще з далекого 11ст. місто сформувалось на сплетінні торгівельних перетинів, що проклали свій шлях через осередок видобування солі у ньому. Навіть дев»ять соляних мішечків на гербі міста говорять  самі за себе. Саме з Дрогобича сіль постачалась на всю тариторію  Київської Русі…

А так про Дрогобич пишуть сьогодні:

розвинутий природно-господарський комплекс, друге за промисловим потенціалом місто області. Промисловий потенціал міста формують такі основні галузі:

·         машинобудування (45 %),

·         нафтопереробка (37 %),

·         харчова (7,5 %),

·         будівельних матеріалів (1,2 %),

·         легка (1 %), хімічна (0,7 %),

·         поліграфічна (0,1 %).

Але по факту все зовсім не так…

Майже усі промислові заводи були закриті по причині нерентабельності. Станом на 2012 р. кількість мешканців колишнього обласного центру складала 102 142 осіб., а на 2017 р. лише до 80 000 осіб. Люди залишають свої сім’ї і вимушено шукають заробітку в недалекій Польщі, через брак робочих місць і неконкурентною з країною-сусідом заробітною платою.

Бюджет міста на 70% складається з міжбюджетних трансфертів, а це означає нездатність забезпечувати свої потреби.

Чому колись відоме промислове місто стало банкрутом?

Серед усіх задекларованих великих 11 промислових підприємств міста працює зовсім небагато, хоча їхній стан важко назвати діючим, бо, ті що залишились і ще працюють, то лише у 10%, ну максимум 15 % від власної потужності.

Решта припинили свою діяльність через банкрутство, або знаходяться на стадії близької до закриття…!!!

До прикладу, у складній ситуації є «Дрогобицький завод автомобільних кранів», «Дрогобицький долотний завод», ВАТ «Дрогобицьке швейне підприємство Зоря» та інші.

На великих промислових підприємствах міста систематично не виплачують заробітну плату.  Станом на 1 січня 2016 р. ПАТ «Машинобудівний завод» мав боргів по заробітній платі 115,6 тис.грн.

Окрім того, ці підприємства враховуючи свої масштаби стають основними боржниками по земельному податку місту, а саме «Дрогобицький завод автомобільних кранів»  боргує 32,7% даного податку, «Дрогобицький машинобудівний завод» 26,9%, «Дрогобицький долотний завод» 15,3%. Періодично така заборгованість  списується, що наносить непоправні збитки місту та провокує нові і нові банкрутства.

Так до прикладу ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», його доля досі до кінця невідома незважаючи на результат судової тяганини. Завод є системним боржником по заробітній платі працівникам 7,0 млн.грн. у 2016р., а у 2017р. заборгованість заводу збільшилась до 23 млн.грн.

Заплутана історія і навколо ВАТ «Дрогобицького долотного заводу», який до останнього часу був єдиним в Україні виробником бурових доліт для нафтогазовидобувної та гірничої галузей промисловості, які постачав вітчизняним підприємствам, а також на експорт, зараз перебуває на балансі у фірми, адреси якої не існує. На те, як у Дрогобича цуплять завод, у 2013 році звернула увагу Дрогобицька міліція. Проте невдовзі кримінальне провадження закрили. У травні 2014 року обласна прокуратура скасувала закриття цієї справи, але за рік справа знову не просунулася.

Також у 2013 р. на шпальтах дрогобицьких газет з’являється інформація такого характеру: «Молокозавод у Дрогобичі закрили через нерентабельність!» Складно уявити, як виробництво продовольчої продукції першої необхідності, на яку завжди є попит у людей, може бути нерентабельним  !!! А раніше на ньому працювало 160 працівників.

 

Або : ще в далекому 2005 році: «Дрогобицька швейна фабрика» перейшла у руки спільного українсько-польсько-італійського підприємства ТзОВ «Лаура » (Хоча, відповідно до даних відкритих реєстрів підприємство зареєстровано у Львові у приватному будинку). Були великі надії, що інвестор відновить та модернізує виробництво,  але насправді так нічого і не відбувається.    Підприємство у занепаді, а «інвестор» так і не зумів відновити колишньої слави великій фабриці.

За інформацією сайту youcontrol станом на 01.01.2018р. ТзОВ «Лаура» перебуває в стадії припинення діяльності.

Але найбільшим і найдавнішим центром слави міста був і залишається «Дрогобицький солевиварний завод». На жаль, його доля склалась не краще ніж у попередників. В страшному занепаді знаходяться будівлі заводу, обмаль працівників, які прагнуть всіма нерівними собі силами вберегти плід своєї багаторічної праці. Питання цього заводу спірне і невизначене.

Хоча більшість активістів схиляються до думки, що підприємство має бути збережене в руках держави, і приватизовувати підприємство   –  не варто. За словами теперішнього керівника, завод все ж потрібно передавати у приватну власність з точки зору вигоди для підприємства. Це думка не лише його : у 2016р. було внесено зміни до Постанови КМУ « Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках», де підприємство було внесено у «чорний список».

Чи дійсно державі так буде економічно вигідно?

Чи дотримуються інвестори взятих на себе зобов’язань ?

А головне : чи зможе після передачі у приватні руки держава гарантувати збереження цінності даного об’єкту та не перетворення його у готель чи новий житловий квартал ???  

Так до прикладу відбулось на багатьох Львівських підприємствах : Львівський завод кінескопів, Виробниче об'єднання «Полярон», завод «Львівприлад», «Львівський завод автонавантажувачів» і славнозвісний «ЛАЗ».

Зі зникненням заводу – зникне і основний бренд міста Дрогобич !

Бурик З.М. ~ Зоряна Бурик: Для вирішення ситуації із ЛАЗом, необхідно відшукати комплексні та складні рішення

Ситуація, що склалась на Львівському автобусному заводі та АТП-1 вимагає швидкого та адекватного вирішення. Серед актуальних пропозицій до вирішення: відновлення меморандуму між Львівською міською радою та ТзОВ «Оптимум фактор», викуп Львівського автобусного заводу у комунальну власність та інші пропозиції.

Справді, за твердженням спеціалістів діяльність заводу ще можна відновити, незважаючи на зруйновані будівлі та частково втрачене майно. ЛАЗ, є загальноукраїнським брендом та володіє неоціненним нематеріальним активом (вартість якого була знецінена під час приватизації)!

Але, чи можемо ми зараз викуповувати майно у приватної структури, чи точніше пов’язаних приватних структур, відносно яких було відкрито низку кримінальних проваджень? У різні часи на підприємстві функціонували такі приватні структури, як : ТзОВ «Сіл-Авто», холдингова компанія ЛАЗ, «Сіті Транспорт Груп», ТОВ «Львівський автобусний завод», ТОВ «Будтехкомплектпостач Груп», ТзОВ «Львівавтокомплектація» та інші.

Нагадаю, що 29 листопада 2001 року Деснянським районним судом було визнано недійсним протокол засідання робочої групи ФДМУ з проведення експертизи підтверджуючих документів при продажу пакету акцій ВАТ «Львівський автобусний завод» розміром 70,41% статутного фонду товариства на комерційному конкурсі за грошові кошти.

Тож, на мою думку, враховуючи усі тіньові схеми навколо Львівського автобусного заводу, доцільно працювати не з порядком викупу нерухомості заводу, а з порядком вилучення активів підприємства у власників, що довели завод до банкрутстсва.

Щодо меморандуму між ТзОВ «Оптимум фактор» і Львівською міською радою, вважаю, що з великою вірогідністю, при перерахуванні заборгованості цьому підприємству працівники ЛАЗу не отримають своїх коштів, оскільки, дане підприємство не є боржником перед працівниками, а основним боржником є ТзОВ Львівські автобусні заводи.

Для вирішення цієї ситуації, на мою думку, необхідно насамперед звернутись до суду (АТП-1) щодо визнання договору передачі боргу між ТзОВ «Оптимум фактор» та ТзОВ «Львівські автобусні заводи» недійсним, оскільки факт передачі коштів ТзОВ «Оптимум фактор» не зафіксовано, окрім того майно заводу на момент укладання такої угоди перебувало під арештом. А після цього скерувати кошти на виплату заробітної плати працівникам заводу за відповідними рішеннями судів!

Бурик З.М. ~ Зоряна Бурик: Експертні висновки

Експертні висновки

Комісії економічної політики Громадської ради при ЛОДА

про ситуацію навколо змін до 

Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (Закон України № 2245-19 (проект №6776-д) від 07.12.2017р.)

   Сьогодні, ситуація на митницях підняла на поверхню очевидні проблеми української економіки, де тіньовий сектор складає 37% від від офіційного ВВП, а це бл. 1,03 трлн.грн., і це лише приблизні розрахунки.

   Разом із тим, за даними інституту соціально–економічної трансформації, сірий імпорт, або контрабанда є одним із лідерів розвитку тіньогово сектору бл. 80–230 млрд.грн. на рік.

     Згідно даних Міністерства фінансів РП щорічно збільшуються обсяги імпорту в Україну за системою TAX FREE до України, зокрема із 2013р. до 2017р. такі обсяги зросли майже у 4 рази. Так, у 2013 р. Сума імпорту по системі TAX FREE становила 587,4млн.євро, а у 2017 р. прогнозно обсягом 1980,4млн.євро., а кількість зареєстрованих документів із 1824829 у 2013р. до прогнозних 5754928 у 2017р.

     В цілях зменшення тіньового обігу товарів, ВРУ ухвалила Закон України № 2245-19 (проект №6776-д) «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017р.  Поправка №103 дозволяє безмитне ввезення товарів в ручному або супроводжуваному багажі на суму до €500 (в аеропортах – до €1000) і вагою до 50 кг особам, які були відсутні в Україні більше ніж 24 години і в'їжджають у країну не частіше ніж один раз протягом 72 годин. За частішого в'їзду без податків можна ввезти товари на суму до €50.

       Серед аналітиків та експертів є дві протилежні думки щодо запропонованих змін:

   Така норма унеможливить зловживання з боку осіб, що перетинають кордон в цілях отримання власної вигоди та стимулюють збільшення безакцизного (контрабандного) товару в країні. Окрім того, це зменшить вплив недобросовісної конкуренції на ринку (відносно тих підприємств, які сплачують акцизний податок у повному обсязі). Позитивом є і створення рівних умов на ринку.

  Зміни не принесуть бажаного ефекту, оскільки, найбільша кількість контрабанди перевозиться саме у «Фурах», а не у такий спосіб.  «Човниковий бізнес» сьогодні настільки відлагоджений, що такі зміни можуть привести до створення «нових схем» контрабанди на митних постах та поштою. Окрім того, це суттєво погіршить можливості українських громадян, що проживають у прикордонних областях, які подорожували у РП з метою одноразових закупівель продовольчих товарів та промислових товарі .Це також доставить труднощі громадянам, які замовляли товари поштою із-за кордону. Такі зміни щодо за системи TAX FREE також сприятимуть здорожчанню імпортних товарів для українських громадян. Безумовно, збільшиться кількість декларування товарів на кордонах, що буде підвищувати рівень черг.

    Варто зазначити, що на фоні перманентних змін до податкового законодавства, спроби зменшення контрафактного обігу шляхом реформування суб’єктів управління у цій сфері, здійснюється повільно. Дії щодо реформування системи органів державної податкової та митної політики є часто несистемними. Так, 11 січня 2018р. КМУ скасував Постанови «Про затвердження концепції реформування системи органів державної податкової та митної політики» та «Про реорганізацію територіальних органів Державної фіскальної служби». 

(скасовані постанови були прийняті 29 березня і 19 липня 2017р).

     Загалом, позитивно оцінюючи окремі положення Закон України № 2245-19 (проект №6776-д) «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017р., на нашу думку, необхідно:  

•   Першочергово розпочати реалізацію реформ правоохоронної, судової системи та реформ у митній сфері. Розпочати  реалізацію Концепції реформування системи органів державної податкової та митної політики чи затвердити нову та розпочати її реалізацію.
•   Забезпечувати дотримання принципу стабільності с.4.1.9.ПКУ при внесенні змін до податкового законодавства (який системно порушується), згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки та забезпечувати належне та завчасне інформування громадян щодо змін податкового законодавства, у тому числі і по ЗУ №6776-д.
•    Доопрацювати окремі положення Закону України № 2245-19 (проект №6776-д) «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017р., врахувавши позиції аналітиків та експертів.

    Ми переконані, що для викорінення явища контрафактного обігу товарів та усіх корупційних явищ нагально необхідно завершити реформи правоохоронної та судової системи, сформувати антикорупційні суди. На законодавчому рівні забезпечити адекватне та швидке покарання осіб, що зловживають нормами податкового законодавства.

Голова Комісії                                                                        Бурик З. М.

Бурик З.М. ~ Зоряна Бурик: Обговорення Податкового кодексу

Нещодавно у Львові відбулося обговорення проекту Податкового кодексу, автором якого є Асоціація платників податків Украіни. 
Цікаве обговорення, конструктивні пропозиції від львівських громадських діячів та підприємницького кола! 






Ми вдячні всім, кому небайдужий розвиток українського бізнесу та економіки держави!

Пропонується запровадити з 1 січня 2018 року

Протягом останніх років численні зміни, які вносяться або плануються до внесення в Податковий кодекс України, дозволяють врегульовувати лише «точково» окремі проблемні питання адміністрування  конкретних податків, але не вирішують загальну проблему вдосконалення податкової системи

України шляхом її лібералізації, а саме: скорочення кількості податків і зменшення їх ставок, що дасть можливість виходу економіки України з «тіні», і, таким чином, забезпечать збільшення надходжень до бюджету. Вони, як правило, безсистемні, носять «косметичний характер» або виправлення допущених раніше помилок, не зменшують податковий тиск на бізнес, не забезпечують введення мораторію на внесення змін до податкового законодавства тощо.

Асоціація платників податків України з урахуванням пропозицій підпорядкованих Територіальних відділень з усіх регіонів України, бізнес-середовища, 23 профільних громадських організацій у відповідних галузях економіки України підготувала проект ліберального Податкового кодексу України, оновлені коментарі до основних положень якого наведені в даній брошурі.

Одним із ключових моментів проекту Податкового кодексу України є новий підхід до системи оподаткування, яку пропонується зробити ліберальною, зрозумілою, прозорою.

Зокрема, замість існуючих на сьогодні 13 податків пропонується залишити 9 податків, а саме:

5 загальнодержавних податків:

податок на додану вартість;

податок на доходи фізичних осіб;

податок на виведений капітал;

акцизний податок;

платежі за використання природних ресурсів (плата за користування надрами для видобування корисних копалин; плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних із використанням корисних копалин;

плата за використання водних ресурсів).

4 місцевих:

податок на нерухомість;

плата за землю;

сільськогосподарський податок;

податок з фізичних осіб — підприємців зі статусом мікробізнесу та малого бізнесу.

А також мито, яке справляється відповідно до Митного кодексу України.

Асоціацією підтримано проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал», яким пропонується замінити податок на прибуток підприємств податком на виведений капітал. Податок на виведений капітал дозволить показувати реальний прибуток, реальну звітність, зупинити відтік капіталу, оздоровити економіку країни.

Асоціацією платників податків України пропонується нова зважена Концепція стосовно оподаткування фізичних осіб.

Так, з метою комплексного зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці — як матеріального, так і операційного, детінізації заробітної плати та легалізації трудових відносин, пропонується об’єднання податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску в один податок — податок на доходи фізичних осіб. Концепція передбачає встановлення єдиної ставки для податку на доходи фізичних осіб з 2020 року у розмірі 20%.

Проектом Податкового кодексу передбачено скасування військового збору.

В частині податку на додану вартість запропонованим Податковим кодексом передбачено покращення процедури відшкодування податку на додану вартість.

Для стимулювання бізнесу, а також для залучення іноземних інвестицій пропонується встановити мораторій на внесення змін до Податкового кодексу протягом трьох років з моменту набрання ним чинності.

 

ПАРАЛЕЛІ "Націоналізація Приватбанку"

Політична шахівниця 09.12.16

Говорили про бюджет Львівщини-2017!

Дивитись відео: https://youtu.be/N0dvvatryQM

Планове зростання доходів - 20,2 %, але з них –зростання податку на доходи - 23,9 % (а це відповідно в умовах рекордної мінімальної зарплати – 3200 грн). Окрім соціальних видатків, які на жаль складають велику питому вагу бюджету, передбачені і економічні видатки – 12млн.грн. (програма конкурентоспроможності, МТД), фінансування мікропроектів, що важливо для невеликих міст та селищ, будівництво та реконструкція доріг – 172 млн.грн., проект "Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей” 185 млн.грн. (придбання ангіографічного обладнання) та багато іншого.
Так, цього – недостатньо, але процес – запущено!