Зоряна Бурик: Соціальна інфраструктура Львівського регіону

На сьогоднішній день соціальна інфраструктура Львівського регіону залишає бажати кращого.

  

На Львівщині станом на 01.01.2015 р. функціонувало 754 дошкільні навчальні заклади (ДНЗ), у

яких навчалося 70,1 тис. дітей. Незважаючи на те, що дошкільною освітою в області було охоплено

лише 49% дітей, наповнюваність ДНЗ складала 147 дітей на 100 місць, що свідчить про гостру

необхідність розширення мережі ДНЗ.

Загальна середня освіта представлена 1386 денними загальноосвітніми навчальними

закладами (2015-2016 навч. рік). Наслідком скорочення чисельності сільського населення є тенденція

до зменшення кількості шкіл в області. Поряд з цим поліпшення показника народжуваності зумовило

незначне зростання кількості учнів у денних загальноосвітніх закладах. Кількість вчителів впродовж

останніх 5 навчальних років майже не змінювалась – 35,6-36,2 тис.

Стратегія розвитку громадянського суспільства

На Львівщині розпочата робота щодо розробки Стратегії розвитку громадянського суспільства, концептуальні основи якої будуть представлені на круглому столі. Ключовими пропозиціями щодо цілей Стратегії – можуть бути: 

1. Забезпечення ефективних процедур участі громадськості під час формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення;
2. Стимулювання участі організацій громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку Львівської області (виконання Стратегії розвитку Львівської області 2020);
3. Створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці.

Зоряна Бурик : Перспективи економічного розвитку Львівського регіону у 2016-2017 рр.

Нам добре відомо, що Львівська область має достатньо розвинену і добре диверсифіковану економіку. Незважаючи на це, упродовж історичного періоду область продемонструвала високий рівень економічної нестабільності. Щоб зменшити її ступінь, експерти рекомендують передбачити заходи зі стимулювання розвитку секторів та галузей, які зазвичай не дуже потерпають від економічних циклів. До них належать освіта, виробництво текстилю й одягу та харчова промисловість.

Враховуючи те, що Львівська область є лідером серед областей Західної України в сфері післяшкільної освіти, слід спробувати збільшити експорт послуг вищої освіти до інших регіонів України чи навіть до інших країн шляхом залучення більшої кількості студентів із-поза меж регіону. Це також дасть можливість зменшити притаманні економіці Львівської області коливання.

Відповідно до економічного прогнозу, у переробній промисловості Львівської області зменшуватиметься кількість робочих місць, оскільки й далі триває модернізація згаданого сектору з метою підтримання конкурентоспроможності продукції на міжнародному ринку. Внаслідок реструктуризації переробної промисловості ринок праці зазнає тиску, адже особи, які працювали в цьому секторі, залишаються безробітними. Враховуючи вищезазначене, експерти вважають, що основну увагу слід приділити перепідготовці звільнених працівників за напрямами, визначеними відповідно до результатів кластерного аналізу (для Львова — легка промисловість та поліграфія), реалізації альтернативних форм зайнятості і працевлаштування громадян (гнучкий графік, часткова зайнятість), сприянню розвитку нових видів послуг, зокрема ІТ, спрямованих на пожвавлення економічної активності у віддалених та гірських населених пунктах тощо.

Фахівцям з місцевого економічного розвитку слід зробити подальші кроки щодо використання покращеної транспортної інфраструктури для сприяння виходу продукції на зовнішні ринки, а саме: визначити пріоритетні ділянки автодоріг для термінового ремонту, розглянути можливість добудови кільцевої автодороги навколо міста та розвитку інфраструктури для перевантаження поїздів на «європейську» колію. Також необхідно покращити автосполучення Львова з Польщею і з рекреаційними зонами, зокрема Трускавцем та Дрогобичем.

У короткостроковій перспективі темпи зростання випуску в сільському господарстві області сповільняться. Однак очікується, що у 2016–2017 рр. зростання знову пришвидшиться. Згідно з історичними показниками, випуск у сільському господарстві завжди дуже коливається, залежно від погодних умов. Експерти переконані, що для стабілізації темпів зростання обсягу реального випуску у цьому секторі, необхідно застосувати механізми заохочення та стимулювання до створення кооперативів у сільськогосподарському виробництві, а також інфраструктури для зберігання та первинного оброблення сільськогосподарської продукції з метою поступового збільшення частки крупнотоварного виробництва в цьому секторі економіки.

Фахівці також наголошують, що в області не створено досить сприятливого економіко-правового середовища для підприємницької діяльності і розвитку бізнесу. Для того, щоб покращити бізнес-клімат у Львівській області, на думку спеціалістів, необхідно визначити основні перешкоди для інвестування та розвитку бізнесу та розробити типові бізнес-плани створення малих підприємств.

З огляду на результати економічного прогнозу та аналіз проблем розвитку економіки Львівської області, експерти рекомендують звернути особливу увагу також і розвиток туристичної інфраструктури. Попри велику концентрацію культурних пам’яток на території області, характерним для об’єктів туристично-рекреаційної інфраструктури є моральна і фізична зношеність, занедбаний стан культурних пам’яток, втрата деяких цінних експонатів музеїв, галерей. Це «відштовхує» від здійснення повторних візитів потенційних туристів. Фахівці вважають дуже важливим підвищення рівня інформаційно-маркетингового забезпечення туристів та сприяння розвитку туристичних можливостей Львівщини через розвиток інформаційної підтримки туризму в області.

Відкрито провадження за наклеп проти гр. Зоряна Бурик

За фактом неправдивого повідомлення про кримінальне правопорушення невідомою особою у всесвітній мережі Інтернет (на 3-х сайтах), що порушило права та інтереси гр. Зоряна Бурик, що сталося в формі завідомо неправдивого повідомлення про злочин, було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016140080000490, за ознаками кримінального правопорушення, вчиненого невідомою особою і передбаченому ч. І. ст. 383 Кримінального Кодексу України проти Зоряни Бурик.

Крім того, даний злочин також пов'язаний з порушенням, що завдає шкоду честі та гідності гр. Зоряна Бурик, по завершенню розслідування справа буде розглядатися в суді.