Зоряна Бурик. Громадська активність.

  Активне залучення громадян до вирішення суспільних проблем та громадсько- політичного життя є обов’язковим компонентом демократичного суспільства та ознакою розвиненої держави. Коли громадяни можуть брати активну участь у процесі розробки політики та прийняття рішень, а також контролювати процес їхнього виконання владою, результатом є ефективні державні інститути, що працюють на користь усього суспільства.

   У розвинених країнах молодь із шкільних років вчиться відповідальному ставленню до проблем своєї громади. Наприклад, на Різдво багато людей приділяють декілька годин святкового дня праці в їдальні для безпритульних, де вони готують та роздають їжу людям, яким нікуди йти і немає що попоїсти у свято. Або, якщо школа потребує коштів на придбання камери для освітніх проектів учнів, самі учні організовують кампанію зі збору грошей як-от, наприклад, продаж тістечок, які вони самі ж приготували, а не збирають кошти з батьків. Загалом, участь у проекті, спрямованому на вирішення проблем громади, все частіше є необхідною умовою для отримання атестату про середню освіту у багатьох розвинених країнах. Тому підлітки на момент закінчення школи вже мають досвід благодійної роботи – допомоги літнім сусідам, участі у прибиранні парків та висадженні дерев, збору одягу для нужденних, тощо.

   Важливо усвідомлювати, що зміни на краще не відбуваються самі по собі. Якщо кожен громадянин докладе зусиль і зробить особистий внесок у розвиток місцевої громади, то всі разом житимуть у чистому та комфортному місті/селі, де кожен має можливість брати участь у прийнятті рішен

http://zorianaburik.blogspot.com/

http://www.lviv.tv/anons/politichna-shaxivnicya-na-trk-lviv-2/

Зоряна Бурик. Громадське суспільство і податкова реформа.

Зоряна Бурик. 

  Варіант громадських організацій мав би більше ваги в постмайданному 2014 році, аніж, у 2015-му, бо громадянське суспільство – це така зручна річ для приходу до влади, але дуже незручна, коли вимагає справжніх реформ.
  Кінцеві перспективи податкової реформи виглядають все ще дуже розмитими і залежать від політичної волі. Все ще маємо сподівання побачити Україну податково привабливою для інвестицій, мати країну, що пропонує унікальну пропозицію щодо використання нашого кваліфікованого персоналу. Шкода, що не всі учасники впливу на процес податкової реформи поділяють цей погляд.

Нові громадські ради : http://lv.sfs.gov.ua/data/files/114104.pdf

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=26&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwiLw6OeqM3KAhVBlCwKHWHGBH84FBAWCDcwBQ&url=http%3A%2F%2Fwww.loda.gov.ua%2Fupload%2Fusers_files%2F1%2Fupload%2FDocumets%2FSpYsok_Ustanovchi%2520zborY.doc&usg=AFQjCNE_o3gVSagQBNC0w9AYGAtCbXd0kA&sig2=snSOR4fULWLbVFFkm-W6SQ&bvm=bv.112766941,d.bGg

Зоряна Бурик. Молодіжна підприємницька діяльність.

 Розвиток молодіжної підприємницької діяльності потрібно розглядати як об'єктивну необхідність і реальність сучасного етапу розвитку українського суспільства, яка дозволяє, з одного боку, поліпшити матеріальне становище її учасників, з іншого – забезпечує потужну соціальну підтримку молодого покоління на майбутнє.

   Тому розвиток студентського підприємництва має зайняти особливе становище в системі державної молодіжної політики. Потрібна державна підтримка підприємництва, в якій передбачається першочергове залучення молоді, у тому числі студентської, у сферу бізнесу. Це буде сприяти вирішенню таких завдань, як формування економічно активної поведінки та підприємницького способу мислення молоді, навичок і мотивації до розвитку малого бізнесу, а також формування корпоративної культури та корпоративного свідомості.

Форум молодіжного підприємництва : http://www.vetuniver.lviv.ua/84-news/fakultety/fem/1059-forum-molodykh-pidpryiemtsiv.html.

Фактори валютних коливань

Основними факторами валютних коливань є:

1.    Сальдо зовнішньоторговельного балансу.

2.    Динаміка платіжного балансу держави.

3.    Рівень державного боргу.

У сьогоднішніх умовах, всі ці чинники є стабільними, валютні коливання спричинені не об’єктивними а швидше суб’єктивними чинниками. Хоча у 2014 році було дещо інакше……..

Це імітація торгів, в умовах жорсткого контролю їх результатів (там присутні "свої" компанії). У цих умовах ще цинічніше звучить позиція буцімто "російські банки" затіяли проти нашої фінансової системи змову. Та з таким керівництвом і ворогів - не треба. Окрім цього, така змова, могла бути зроблена ними і раніше, адже вони як були так і залишаються на нашому ринку. А саме цікаве, що таке валютне зростання відбувається чомусь тенденційно на початку року. І це підтверджує тезу про наміри штучного стимулювання зростання бюджетних надходжень у поточному році таким «збоченим» способом.

Бо якщо це зробити усередині року  результати перевиконання державного бюджету будуть не такими "вражаючими"...

Такі маніпуляції довели до того, що наш продукт на душу населення є нижчим від Республіки Конго – 2329 дол/ люд, Гондурасу – 2369 дол/люд, Папуа Нова Гвінея – 2597 дол/люд, Нігерії – 2884 дол/люд, Гватемали – 4060 дол/люд (Україна – 2001 дол/люд) і.т.д. І це при тому, що ми прагнемо в Євросоюз !!!

Питання в тому : "Що далі?" Оцінку повинно дати громадянське суспільство – народ, бо якщо ми такої оцінки не дамо, такі "механізми" регулювання фінансового стану держави і усіх громадян будуть продовжуватись і джерела наповнення бюджету будуть шукати безпосередньо у нас у кишенях !!!

Більш розгорнута дискусія на цю тему - див. відео: https://www.youtube.com/watch?v=FbkPW9et4JQ

«Пенсія та пенсійна реформа» думки громадян.

Днями натрапила на цікаве опитування щодо пенсій українських громадян (http://www.malecha.org.ua/forum/index.php?showtopic=26416).

Відповіді, як на мене очевидні, але аналізую по черзі :

Чи задумувались ви про власну пенсію?

−                    так (51 голосів [77.27%])

−                    ні (5 голосів [7.58%])

−                    та щось пролітали думки, але жену їх, бо мені ще рано (10 голосів [15.15%])

Результати очевидні, звичайно, ми думаємо про власну пенсію і старість (77,27 %), і як правило з віком такі думки стають усе нав’язливіші, але варто нагадати, що середній вік життя в Україні – 69,1 рік, тому не кожному прийдеться стикнутись із цією проблемою, особливо, якщо враховувати зростання смертності у останні роки (загальний коефіцієнт природного скорочення населення на 1000 осіб у 2013 році становив -3,5, у 2014 році - -3,9, а за січень-квітень 2015 року - -5,9!!!), див. рис. 1.

Рис. 1. Рівень природного приросту на 1000 осіб у 2010-2015рр.

Чи вірите ви у те, що держава вас повністю забезпечить?

−                    так (1 голосів [1.52%])

−                    ні (63 голосів [95.45%])

−                    а хіба є інший вихід? (2 голосів [3.03%])

Звичайно також, що ми не віримо у забезпечення держави, бо загалом рівень довіри до влади у нас дуже низький. Відповідно, громадяни не вірять у здатність держави забезпечити їхню старість.

Зокрема, згідно опитувань та даних 24 телеканалу новин : теперішню владу в усіх її діях підтримує лише 1% громадян України - це найгірший показник довіри за усю історію незалежності. Найбільше українці зневірились в Кабінеті Міністрів (незадовільна робота – 68,0 %), більше половини українців, 51%, не підтримують політику гаранта Конституції. Загалом, 31% опитаних вкрай незадоволені діями чинної влади на усіх рівнях.

http://www.volynnews.com/news/authority/riven-doviry-ukrayintsiv-do-vlady-naynyzhchyy-za-chasy-nezalezhnosti/

Чи думали ви про те, щоб забезпечити свою старість через недержавні програми?

−                    так, переглядали кілька варіантів (19 голосів [28.79%])

−                    так, я вже маю договір недержавного пенсійного страхування (2 голосів [3.03%])

−                    не вважаю за потрібне (3 голосів [4.55%])

−                    ні, але після спілкування в цій темі вже хочу поцікавитись (24 голосів [36.36%])

−                    ні, мене не влаштовує те, що зараз пропонують в Україні (18 голосів [27.27%])

І це теж очевидно.

Негативними тенденціями розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні можемо визначити наступні:

По-перше, недостатня довіра громадян до системи недержавного пенсійного забезпечення.

По-друге, недостатній розмір активів системи недержавного пенсійного забезпечення.

По-третє, нестабільність процесів на фінансових ринках, що утруднює інвестування пенсійних коштів.

По-четверте, недостатньо розвинутий та ефективний сектор страхування тощо.

Серед аналізованого нами комплексу показників найбільше на рівень розвитку недержавного пенсійного забезпечення впливають наступні: середньомісячна заробітна плата − 0,98; кількість наявного населення − 0,95; загальні активи страхових компаній − 0,93; загальні активи кредитних установ − 0,91; кількість зареєстрованих безробітних − 0,77; обсяг наданих послуг фінансових компаній − 0,77; рівень інвестиційного доходу − 0,76; пенсійні виплати − 0,76; обсяг виданих кредитів − 0,72; обсяг виданих кредитів (-0,66); доходи, одержані від власності − 0,64; сальдо експорту-імпорту товарів (-0,60); розмір тіньової економіки за методикою Міністерства економіки України − 0,93; розмір тіньової економіки за методикою Державного комітету статистики − 0,79.

 

Рис. 2. Сіткова діаграма впливу найбільш значимих факторів із груп “ринок праці та доходи громадян”,“розвиток тіньового сектору економіки” – на розвиток недержавного пенсійного забезпечення

Рис. 3. Сіткова діаграма впливу найбільш значимих факторів із груп “розвиток фінансового та інвестиційного сектору”,“фінансова привабливість НПФ” – на розвиток недержавного пенсійного забезпечення.

Основними перешкодами становлення недержавного пенсійного забезпечення вважаємо наступні:

Недостатня фінансова стабільність та фінансова привабливість НПФ.

Недостатньо ефективна робота фінансового та інвестиційного сектору (недостатня залученість іноземних інвестицій у діяльність НПФ).

Підвищений рівень безробіття, низькі доходи громадян та зменшення кількості працездатного населення.

Значні обсяги тіньового сектору економіки, які не стимулюють здійснення інвестиційних вкладень в активи НПФ.

Недостатній рівень соціально-економічного розвитку країни.

Низький ступінь стимулювання та підтримки, з боку держави недержавного пенсійного забезпечення, зокрема – у сфері гарантування внесків громадян та пропагування даного виду забезпечення.

Невідлагоджений механізм пільгового оподаткування в системі недержавного пенсійного забезпечення, для стимулювання залучення інвесторів.

Низький рівень довіри громадян на отримання коштів після завершення терміну формування пенсійних внесків. Перспективними напрямами досліджень, у цьому сенсі, будуть розробки системи організації та контролю діяльності недержавної пенсійної системи, забезпечення ефективності її функціонування, підвищення потенціалу НПФ.

Як ви вважаєте, чи вистачатиме вам державної пенсії на звичний рівень життя?

−                    так, повністю (1 голосів [1.52%])

−                    прийдеться затягнути паски, але що ж поробиш... (5 голосів [7.58%])

−                    ні, буде дуже важко (30 голосів [45.45%])

−                    ні, але я матиму додатково недержавну пенсію (8 голосів [12.12%])

−                    ні, доведеться продовжувати працювати доки будуть сили (20 голосів [30.30%])

−                    ні, але діти допомагатимуть (2 голосів [3.03%])

Ну відповіді на це – не коментуватиму, зрозуміло, що при величезному рівні інфляції та низькому пенсійному забезпечення пенсійних коштів – достатньо апріорі не може бути.

І наостанок, «Чи вся ваша зарплата, яку ви отримуєте, є офіційною»?

−                    так, на всі 100% (33 голосів [50.00%])

−                    частково (17 голосів [25.76%])

−                    я не маю зараз доходів (16 голосів [24.24%])

Відповіді користувачів, як на мене трішки неправдиві, бо статистика, навіть державна говорить про інше. Щодо неофіційної зарплати, звичайно, є різні дані щодо її відсоткового отримання, але навіть у Мінекономрозвитку вона доволі песимістична. До прикладу, за їх розрахунками, рівень тіньової економіки у 3м.2015 року досягнув 47,0 %, що більше від попереднього періоду 2014 року – на 5,0 %.

Рис. 4. Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні (у % від обсягу офіційного ВВП) і темпи приросту/зниження рівня реального ВВП (у % до відповідного періоду попереднього року)

І на жаль сьогодні немає позитивних сигналів для виходу економіки та заробітних плат з тіні, а отже, проблема надалі існуватиме.